Буданівський ЗЗСО І-ІІІ ступенів

Із спогадів старожилів та друкованих і архівних джерел відомо , що у 1900 році в Будзанові проживало 5600 чоловік із них: 2285 -українців , 1619-поляків і 1696 -євреїв. У євреїв була своя школа при синагозі . Окремі діти з українських і польських сімей відвідували навчання у школах , яких на той час було дві : початкова (двохклясна) і чотирикласна .Обидві вони знаходились в домівках біля церков , яких було три : дві греко - католицькі і одна римо - католицька .

З ініціативи пароха греко - католицької церкви , 80 -літнього отця - совітника Чемеринського в 1903 році в центрі села почалося будівництво шкільного дому . В 1908-1910 роках в селі уже працювала семижласова народна школа. Це приміщення становить основу сучасної загальноосвітньої школи - двоповерховий будинок , що містить два коридори і 9 класних кімнат.

Відомо , що після Першої світової війни директором школи був Санчишин, Славський (поляк) .Учителями були: Яніна Гумукевич (полька), Франчішек Гречух (поляк), Погорілеє (єврей), українець Демидась , що вчив українську мову та Липинська (українка). Демидась вже був в літах , і коли він вийшов на ренту (пенсію), то його замінили брати Кінах Михайло і Кінах Ілля , нащадки якого і досі живуть на території села. До речі, Кінах Ілля пізніше займав посаду директора школи . В цей час територія нашого краю перебувала під владою Польщі, тому навчання велося польською мовою , української було лише два рази в тиждень . Діти з українських сімей спілкувалися рідною мовою лише на перервах . Два рази на тиждень священики Галабурда і Бойко навчали релігії окремо польських і окремо українських дітей .

У 1932-1936 роках кількість дітей, що хотіли одержати освіту значно зросла, тому міська влада посприяла будівництву північного крила школи , так званої "прибудови". Цю назву ми використовуємо і сьогодні.

В 1946 Буданівська школа стала десятирічкою. Це була перша середня школа у колишньому Буданівському районі. У ній навчалися учні з усіх навколишніх сіл: Кобиловолок, Ласковець, Могильниці, Романівки , Вербовець , Мшанця , Янова , Довгого , Деренівки та інших .

В архівах школи збереглися прізвища усіх директорів школи з моменту створення десятирічки . Нижче подано список.

Список директорів та завучів школи з 1946 року.

Директори школи:

• 1946 - 1950 р. - Лаврусевич Петро Панасович
• 1950 - 1953р. - Бобрик Степан Павлович
• 1953 - 1959р. - Волинець Петро Лук'янович
• 1959 - 1961р. - Мінченко Клавдія Дмитрівна
• 1961 - 1963р. - Лаврусевич Петро Панасович
• 1963 - 1966р. - Драган Іван Спиридонович
• 1966 - 1974р. - Макаров Василь Олексійович
• 1974 - 1982р. - Звершхановський Степан Хомич
• 1982 - 1995р. - Фінько Лариса Йосипівна
• 1995 - 2000р. - Корба Ярослав Іванович
• 2000 - 2013р. - Корба Ярослава Онуфріївна
• з 2013р. - Заверуха Іван Васильович

Завучі школи:

• 1946 - 1956р. - Цапко Олена
• 1956 - 1958р. - Саприкіна Ніна Степанівна
• 1958 - 1961р. - Коршак Петро Мефодійович
• 1961 - 1963р. - Усійчук Андрій Петрович
• 1963 - 1980р. - Качор Станіслава Василівна
• 1980 - 1995р. - Маньора Мирослава Михайлівна
• 1995 - 2000р. - Корба Ярослава Онуфріївна
• 2000 - 2014р. - Попків Надія Василівна

У 60 - 70 роках минулого століття кількість учнів школи постійно зростає. Зміцнюється матеріально - технічна база, у 1968 році здано в експлуатацію новий корпус ( в даний час тут знаходиться шкільна майстерня і хімічний кабінет), реставровано будинок під піонерський клуб, де працювало багато гуртків: драматичний вчительський та учнівський хори, спортивні секції. Хором керував Володимир Степанович Роса, який, незважаючи на те що став інвалідом, лишився без очей, продовжував справу пропаганди української народної пісні. Не раз хорові колективи під його керівництвом виступали на обласних та республіканських оглядах. В цей період Буданівська школа займала перші місця в районних і обласних оглядах-конкурсах художньої самодіяльності та спортивних змаганнях. Про це свідчать численні кубки і грамоти, які зберігаються в школі до сьогоднішнього дня. В ці роки в школі працювала шкільна радіостанція , в передачах якої підводилися підсумки життя школи за тиждень, це був своєрідний зв'язок школи і батьківської громадськості. Крім того , кожного ранку транслювався музичний супровід для проведення вправ ранкової гімнастики . Це було дуже цікаво і красиво.

На початку 80-их років колектив школи значно омолоджується. В 1972 році в школі працювало 32 вчителі, з них 18 - віком до ЗО років. 60 % педпрацівників її випускники. Контингент учнів продовжує зростати. Найбільша кількість учнів в школі була у 1975 -1976 році - понад 500 учнів: з першого по восьмий - усі класи були паралельні, а 9 - 10 - по три класи.

Останніми роками кількість учнів і в нашій школі щорічно зменшується на 10-15 дітей. Вперше в історії школи у 2004році в перший клас прийшло 8 учнів. Станом на 01.09.2010р. в школі навчається 135 учнів. Працює 24педагоги.

Не дивлячись на демографічні проблеми, школа зберегла свої давні традиції, підтримує і примножує творчі здобутки.